(ДітидідидітидідидітидідидітидідидітидідидітидІТИдІДИ)

ІТИ – ІДИ

... така буквенна філософія. Можна цього не помічати, тоді далі можна і не читати. Я про тих і тих; про тих, які є і будуть; про тих, хто «ще» і про тих, хто «вже». Про те, що ніколи не мине, і як воно щодня минає.

            Два слова. В кожному по дієслову, з різницею в букву. Одне – невневнено триває, йому ще іти і йти, - інше точно знає і дає наказ, іди. Іти – іди. Діти – діди.

            Таємниці хочуть розгадувань, є таємниці – аксіоми, які просто великі загадки без відповідей. До них приглядаються, приймають як данність і проходят повз. Секрети найбільшої таємниці – часу, здається, знають тільки діти і старці. Їх історії – найцікавіші, але рідко хто прислухається до них серйозно. Нерозгаданими залишається зв’язок цих двох крайностей віку, дитинстсва і старості: чому дітей порівнюють із старцями, а дідам приписують якість малюків. Ті, хто щойно самі були таємницею, і ті, хто скоро стане нею – здатні відкрити браму непізнаного, варто тільки прислухатись, придивитись, бо це про нас, про всіх: якими ми були і якими ми будемо.

Фотопроект «Дітидіди»

Ковач Олена

20 вересня – 3 жовтня

м. Київ, вул. Межигірська, 9 PartySore «Небеса»